Кухня

Пульке – божественний нектар по-мексиканськи

Фото: mexicofinder.com
Прабатько текіли, якому щонайменше дві тисячі років, напій пульке, переживає свій ренесанс. Неможливо побувати у Мехіко, не завітавши до пулькерії – бару, де подають пульке. Ті, хто куштував цей найстаріший алкогольний напій у Мексиці, кажуть, що від нього не п’яніють, але впливає на людей він дуже дивним чином.


Можна сидіти та пити пульке годинами, і нічого не відчувати. Але коли ви спробуєте підвестися, щоб піти додому, то зрозумієте, що ноги вас не слухаються, а розум лишається ясним. Місцеві кажуть, що особливо сильно напій впливає на «грінго», тобто туристів. Проте, незважаючи на перестороги, пулькерії у всій країні неабияк популярні. Оцінив величний напій навіть шеф Марко Черветті під час своєї подорожі Мексикою. 
Протягом багатьох років пулькерії процвітали в Мексиці, їх було понад тисячу у Мехіко та навколишніх фермерських регіонах біля столиці. Але з початку XX до початку XXI століття кількість впала приблизно до 80. Пиво зайняло місце пульке у барах завдяки довгому терміну зберігання та статусному символу. Але протягом останніх років інтерес до пульке знову посилився, головним чином завдяки молоді, яка відчайдушно повертає в моду все суто мексиканське.

Пульке – це легендарний напій. Пінистий і білий, він випереджає іспанців щонайменше на 1500 років. Це давній предок мескалю та текіли. Всі три напої виробляються з одного сімейства рослин, але пульке виготовляється шляхом бродіння (на відміну від дистиляції) соку агави. Цій рослині потрібно від восьми до 12 років, щоб досягти зрілості і дати сік, або aguamiel - буквально «медова вода». Бродіння починається майже відразу після того, як листя агави зрізають та вичавлюють сік. Вміст алкоголю у пульке становить від 2% до 8%.
Для деяких індіанців центрального нагір'я пульке колись був центром їхньої культури і вважався напоєм богів. Їм лікували усе – від кишкових проблем до розладів сну. Мексиканці й досі вважають пульке лікувальним, і стверджують, що це чудове джерело пробіотиків, білків, а також різноманітних вітамінів і мінералів. Пульке використовували навіть як афродизіак та знеболююче. У посушливих районах Мексики його пили замість води.


Пульке вживають як у чистому виді, так і змішуючи з різними добавками, наприклад, з фруктовими соками. Такий напій називають курадо і він став популярним на початку XIX століття. Скоріше за все,  це був спосіб зробити напій приємним для більшості людей. Бо незважаючи на те, що пульке відомий як ацтекський «напій богів», для тих, хто знайомиться з ним вперше, смак його схожий на будь-що, але точно не видається божественним. Текстура оригінального пульке нагадує рідкий слиз, на смак він кислуватий із присмаком дріжджів. Правда фанати пульке кажуть, що другий келих нагадує за смаком якийсь екзотичний фрукт, а третій – той самий божественний нектар.