Жуки, черв’яки, личинки – справжні мексиканські делікатеси

Фото: timeoutmexico

Їстівні комахи, черв’яки та личинки були частиною раціону багатьох культур протягом історії людства. Вони також були важливим джерелом білка для мексиканських доколумбівських народів, а деякі «протеїнові смаколики» у Мексиці їдять і донині.
Ентомофагія або комахоїдство практикується у центральній та південній Мексиці, зокрема у штатах Оахака, Герреро, Чьяпас, Кампече, Пуебла та інших. Зараз комах постійно їдять лише у сільських корінних громадах, у містах ці делікатеси зустрічаються зрідка, переважно їх можна скуштувати лише в ресторанах і за них доведеться чимало заплатити. У Мексиці їдять до 500 різних видів комах та жуків. Ми уже розповідали вам про смачних мурах із Оахаки та коників. А зараз познайомимо вас із найвідомішими їстівними комахами Мексики.


Gusanos de Maguey - магейський черв'як
Магей - це різновид агави, яка використовується для виробництва текіли, пульке, мескалю та інших традиційних мексиканських алкогольних напоїв. Хробаки, що на ній живуть, це насправді паразитична гусінь, яка живиться її листям і корінням. Магейські черв'яки або білуваті з коричневими кінчиками, або червонуватого кольору. Червоний сорт відомий як chincuiles. З кожної рослини можна зібрати лише кілька черв’яків і лише після того, як рослина дозріла протягом декількох років, тому вони рідкісні та дорогі.


Зазвичай мегейських черв’яків підсмажують на комалі – традиційній мексиканській сковороді та їдять як закуску. Часто загортають у кукурудзяну тортилью із гуакамоле, або подрібнюють та змішують з іншими інгредієнтами, щоб зробити соус. Кажуть, що їхній смак схожий на смак чичарону.


Escamoles - личинки мурашок
Личинки цього конкретного виду мурашок можна знайти в підземних гніздах на глибині один два метри. Вони білуватого кольору і трохи схожі на роздутий рис. Мексиканці їли ескамолес протягом століть, а зараз вони вважаються делікатесом і дорого коштують. Через це та їх зовнішній вигляд личинки називають "мексиканська ікра". Ескамолес смажать, приправляючи епазотом, і їдять, загорнувши в кукурудзяну тортилью, або змішуючи з омлетом, додають до вишуканих рагу. Їх також іноді готують на пару в підземній печі, дуже подібно до того, як роблять барбакоа.


Jumiles – жук «смердючка»
Це зеленувато-коричневі літаючі комахи довжиною від 8 до 12 мм. У доколумбівській Мексиці  їх збирали до Дня мертвих, і жуки зберігають зв'язок з цим святом і донині. У деяких маленьких містечках штату Герреро існує фестиваль смердючих жуків, який проводиться щороку в понеділок після Дня мертвих. Сезон збору цих комах триває з жовтня по січень. Джумілес можна їсти сирими (ще живим), хоча в такому вигляді вони мають сильний неприємний аромат. Вони також містять речовину, від якої німіє язик і вона притупляє почуття голоду. Ці жуки вважаються лікувальними, і кажуть, що вони мають властивості афродизіаків. «Смердючок» також можна підсмажувати та їсти з кукурудзяними тортильями як тако, подрібнювати та додавати до сальси, а також використовувати як інгредієнт у різноманітних тушкованих стравах.